Torchlight 2: Випадково згенеровані кілотонни здобичі

Torchlight - це сама суть рубанок, які ще часто звуться Action RPG. Тут усі класичні елементи жанру "доведені до кондиції"... але в цьому і вся біда.

Я сідав за цю гру разів п'ять, намагався змусити себе зрозуміти, чому ця гра отримала стільки хвалебних од. І не зміг. При цьому я пройшов ще близько третини першого Torchlight - різниця між двома частинами незначна. Гра мені не сподобалася і не сподобалася головно тим, через що її хвалили.

А хвалили Torchlight за динамічність боїв, автоматично згенеровані карти і велику кількість здобичі (loot).

Бої тут справді швидкі, настільки швидкі, що я просто не встигаю помічати, кого я вбиваю. Лише за загальним антуражем локації я здогадуюся, що ось це були якісь ходячі мерці, а ось то - якісь хижі тварини. Але всі вони однаково гинуть від одного чи двох ударів, усі вони ходять однаковими групками з фіксованою кількістю одиниць. Їхні атаки різняться приблизно ніяк, а навіть якщо і різняться, помітити це украй складно. Те, що до кожного виду ворога придумували окрему назву, видається чи не найбільшим марнуванням часу розробників за все їхнє життя. Прочитати і обміркувати можна хіба що імена босів та мінібосів, у яких трошки більше здоров'я. Можна було би похвалити розмаїття типів зброї, але воно аж ніяк не впливає ані на динаміку бою, ані на складність, ані має жодного тактичного сенсу. Те саме варто сказати і про прокачук персонажа.

Кажуть, тут багато здобичі, так, тут її просто довбані кілотонни! В більшості рольовок мені подобаються оглядини зброї і броні, ретельне порівняння показників і вибір найбільш адекватної комбінації для наступного бою, але не тут. Тут цього просто забагато. Оскільки гра казуальна, ви постійно знаходите якісь на 10% крутіші речі за те, що було у вас раніше. І більша частина гри перетворюється на колупання в інвентарі. З ворогів випадає якась здобич і після кожної блискавичної сутички починається процес порівняння, одягання кращих обладунків і скидання гірших на вашого улюбленця, який допомагає вам у бою і готовий будь-коли збігати до міста і продати весь цей непотріб торговцю. Можна, звісно ігнорувати невпинне покращення, допоки інвентар не заб'ється під зав'язку, але, повірте, чекати доведеться не довго (бо див. попередній абзац).

Нарешті, про згенерований світ. Це досить популярна фішка, де замість "вручну" промальованих карт ви щоразу потрапляєте в трохи інакшу локацію. Це дурниця, бо якою би не була згенерована карта, вона складається із тих самих стандартизованих відрізочків і на вас нападають все ті самі стандартизовані набори дистрофічних калічів. За таких умов навіть якби згенеровані карти різнилися принципово, це рівно нічого не означає для гри... ну хіба що ключові точки (завбачливо показані на мінімапі маркерами) доведеться шукати на 10 секунд довше.

Оскільки це ARPG, я не чекав від неї надто вдумливого сюжету, тому тут я особливо нічого коментувати не стану. Скажу лишень, що зав'язка в обох частинах видається млявою і грати "бодай заради сюжету" у вас навряд чи вийде.

До честі Torchlight і зокрема Torchlight 2, тут проста, але мила і приємна графіка, а також непогана озвучка. Локації, якими подорожує гравець, виглядають досить атмосферно. У грі час від часу зустрічаються цікаві персонажі (наприклад, торговець-єнот) та і представники різних класів виглядають, щонайменше, цікаво. Але, в силу всього сказаного вище, це саме той випадок, коли гра "гарна", але не цікава.

Дмитро Прокопчук