Banner Saga - гра і книга водночас. Хоча читати доведеться менше, ніж хотілося б.
Banner Saga належить до числа тих чудових фентезійних ігор, які пропонують гравцю власний унікальний світ зі своїми правилами, своїми казковими расами, своєю історією. Безумовно, як ви побачите нижче, цей світ має чимало промовистих запозичень, та і тема вікінгів уже не перший рік на піку популярності. Але Banner Saga умудряється багато чого представити по-новому, емоційніше і просто краще.
В ігрових категоріях Banner Saga складається з трьох елементів: тактичні бої, забезпечення каравану та моральний вибір.
Тактика тут вимоглива і з кожним наступним боєм все складніша. Воїни візуально мало чим відрізняються одне від одного, але насправді гра містить близько 20 класів і безпосередньо в бою різниця між ними просто разюча. За перемоги в боях та іноді по сюжету ви отримуєте тутешній універсальний ресурс під назвою Слава. За неї можна підняти рівень ваших воїнів, купити допоміжні предмети та провіант для каравану.
Забезпечення каравану змусить вас понервувати, особливо ближче до закінчення гри - швидкість споживання запасів залежить від кількості людей у каравані, і хоча раптові розширення списку підопічних зазвичай супроводжуються вливанням додаткових запасів, момент голоду рано чи пізно трапиться.
Щодо морального вибору - він тут не надто моральний... і це добре! В цій історії немає показника "Добро/Зло". Часто найкраще рішення все рівно означає пожертвування кимось. Найкращого рішення може не бути взагалі - ви лише обираєте одні проблеми або інші. Втім, як і в реальному житті, в найскрутніших ситуаціях у вас будуть авторитетні порадники, а ваші по-справжньому близькі люди виправдовуватимуть більшість ваших рішень.
Автори не приховують, що черпали натхнення з "Ігор Престолів" Джорджа Мартіна. Найперше, це проявляється у смертності персонажів. Ті, хто потрапляє до вашого каравану, не стають "недоторканими" героями. Гра повна сюжетних поворотів, в ході яких ваші найкращі воїни можуть загинути. Майже завжди їхні смерті неочікувані, прикрі і просто дурні. По-друге, самі персонажі місцями відчутно нагадують героїв "Ігор Престолів". Втім подібності не є ані притягнутими за вуха, ані карикатурними, тому абсолютно не псують враження. По-третє, діалоги у грі прописані не гірше, ніж у серії Мартіна. Процес гри, попри численні бої, радше схожий на читання книги. По-четверте, у грі декілька разів змінюється головний герой, через очі якого ми споглядаємо розгортання подій, і кожний розділ історії обривається на найцікавішому. Це перемикання особливо додає до "книжковості" відчуття.
Але де в чому Banner Saga навіть краща за "Ігри Престолів" - тут не так багато другорядних персонажів і головна історія не губиться у масі дрібніших інтриг. Окрім того, Banner Saga, хоча дуже напружена і місцями відверто похмура, все ж таки, значно веселіша за творіння Мартіна. Кількість покидьків на квадратний метр тут значно менша. Радше навпаки - навіть відверті покидьки мають дещицю героїзму.
Banner Saga виділяється зокрема і своїм особливим витонченим візуальним стилем. Безумовно, три самостійні розробники, що зверталися за допомогою до Кікстартера, не могли озвучити і анімувати всю цю масу діалогів. Персонажі на середніх планах здійснюють мінімум рухів - кліпають очима, нервово стукотять пальцями по своїх щитах, багатозначно зітхають. Проте цього цілком достатньо для передачі їхніх характерів, а конкретні емоції у конкретних ситуаціях абсолютно живо передаються текстом.
А ще, у грі чудова музика. Вона не надто розмаїта, але якнайкраще передає атмосферу.
Гра має одне недопрацювання і одну прикрість.
Недопрацювання - брак відчутних винагород за порятунок свого каравану. Якщо чисельність воїнів та велетнів у ньому допомагає у битвах із ворогами, то смисл збереження простих селян криється хіба що у тому-таки співпереживанні. Воно, беззаперечно, є. Я пишаюся тим, що від голоду у мене померли не більше 10 осіб, але якби величина каравану давала приріст Слави, це був би хороший стимул для гравця піклуватися про свій народ більше.
Прикрість полягає в тому, що вся гра, як і її розділи, закінчується на найцікавішому. Brace yourselves. Після "фінальної" битви у вас виникне відчуття, що ви прочитали частину товстої та цікавої книги, аж раптом виявилося, що останні 60% книжки складають пусті сторінки. Останнім часом практика випускати ігри серіями набула значного поширення, але у випадку з Banner Saga гострота інтриги трошки занадто велика - вона наближається до cliffhanger'а, на якому обірвалася друга частина Хоббіта.
З нетерпінням чекатиму продовження.
Дмитро Прокопчук
Немає коментарів:
Дописати коментар